сов. в.вирахувати, -хую, -єш,гл. Вычислять, вычислить.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
вирахувати —
ви́рахувати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
вирахувати —
див. вираховувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вирахувати —
ВИ́РАХУВАТИ див. вирахо́вувати.
Словник української мови у 20 томах
вирахувати —
Ую, -уєш, недок., вирахувати, -ую, -уєш, док. Визначати щось шляхом логічного розмірковування. Ми вирахували, що на залік наш препод не приїде.
Словник сучасного українського сленгу
вирахувати —
(-ую, -уєш) кого, що; мол., жрм. Здогадатися про когось, щось, знайти когось. Злодіїв "вирахували" буквально за пару годин (УМ, 16.03.1999); Правоохоронці швидко "вирахували" особу злочинця — ним виявився... 55-річний гінеколог тієї самої лікарні (УМ, 1.06.2001). ПСУМС, 13.
Словник жарґонної лексики української мови
вирахувати —
ВИРАХО́ВУВАТИ (утримувати певну суму з заробітної плати тощо), ВИЛІ́ЧУВАТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ, ВИВЕРТА́ТИ розм., ВІДВЕРТА́ТИ розм. — Док.: ви́рахувати, ви́лічити, відрахува́ти, ви́вернути, відверну́ти.
Словник синонімів української мови