вирачкувати

Ви́рачкувати, -кую, -єш

гл. Излазить на четверенькахъ. Як упущу починок, і нема нікого — поки то намамраю! Иноді всю хату вирачкую. Сим. 236.

Значення в інших словниках

1. вирачкувати — ви́рачкувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вирачкувати — див. вирачковувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вирачкувати — ВИ́РАЧКУВАТИ див. вирачко́вувати.  Словник української мови у 20 томах
4. вирачкувати — ВИБИРА́ТИСЯ (з труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця), ВИБИВА́ТИСЯ, ВИДОБУВА́ТИСЯ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИЛІЗА́ТИ, ДІСТАВА́ТИСЯ рідше; ВИРИВА́ТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
5. вирачкувати — ВИ́РАЧКУВАТИ див. вирачко́вувати.  Словник української мови в 11 томах