вирачкувати —
ви́рачкувати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
вирачкувати —
див. вирачковувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вирачкувати —
ВИБИРА́ТИСЯ (з труднощами, переборюючи перешкоди, виходити чи виїжджати з тісного, небезпечного або незручного місця), ВИБИВА́ТИСЯ, ВИДОБУВА́ТИСЯ, ВИЛА́ЗИТИ, ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИЛІЗА́ТИ, ДІСТАВА́ТИСЯ рідше; ВИРИВА́ТИСЯ (перев.
Словник синонімів української мови
вирачкувати —
ВИ́РАЧКУВАТИ див. вирачко́вувати.
Словник української мови в 11 томах
вирачкувати —
Ви́рачкувати, -кую, -єш гл. Излазить на четверенькахъ. Як упущу починок, і нема нікого — поки то намамраю! Иноді всю хату вирачкую. Сим. 236.
Словник української мови Грінченка