виректися

Вирікатися, -каюся, -єшся

сов. в. виректися, -чуся, -чешся, гл. — кого. Отрекаться, отречься, отказываться, отказаться отъ кого. Ой вирікся і отець, виреклася й мати. Рудч. Чп. 180.

Значення в інших словниках

1. виректися — ви́ректися дієслово доконаного виду арх.  Орфографічний словник української мови
2. виректися — Ви́ректися. Відмовитися. Рідна мати не допустила на суді Соломона, щоби розпайкувати дитину, вона воліла виречи ся хоть і своєї дитини, абилишжила дитина (Б., 1895, 2, 2); Цілком не розумію, чому не присилаєте кінця перекладу. Вже тілько жду!...  Українська літературна мова на Буковині
3. виректися — див. вирікатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. виректися — ВИ́РЕКТИСЯ див. виріка́тися.  Словник української мови у 20 томах
5. виректися — ви́ректися відмовитися, зректися (ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. виректися — ЗРІКА́ТИСЯ чого (відступати від кого-, чого-небудь близького, рідного і т. ін.), ВІДРІКА́ТИСЯ, ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ від чого, ЗВЕРГА́ТИСЯ діал., ВИРІКА́ТИСЯ заст. — Док.: зректи́ся, відректи́ся, відмо́витися, зве́ргнутися, зве́ргтися, ви́ректися.  Словник синонімів української мови
7. виректися — ВИ́РЕКТИСЯ див. виріка́тися.  Словник української мови в 11 томах