Значення в інших словниках
-
виректися —
ви́ректися дієслово доконаного виду арх.
Орфографічний словник української мови
-
виректися —
Ви́ректися. Відмовитися. Рідна мати не допустила на суді Соломона, щоби розпайкувати дитину, вона воліла виречи ся хоть і своєї дитини, абилишжила дитина (Б., 1895, 2, 2); Цілком не розумію, чому не присилаєте кінця перекладу. Вже тілько жду!...
Українська літературна мова на Буковині
-
виректися —
ВИ́РЕКТИСЯ див. виріка́тися.
Словник української мови у 20 томах
-
виректися —
ви́ректися відмовитися, зректися (ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
виректися —
ЗРІКА́ТИСЯ чого (відступати від кого-, чого-небудь близького, рідного і т. ін.), ВІДРІКА́ТИСЯ, ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ від чого, ЗВЕРГА́ТИСЯ діал., ВИРІКА́ТИСЯ заст. — Док.: зректи́ся, відректи́ся, відмо́витися, зве́ргнутися, зве́ргтися, ви́ректися.
Словник синонімів української мови
-
виректися —
ВИ́РЕКТИСЯ див. виріка́тися.
Словник української мови в 11 томах
-
виректися —
Вирікатися, -каюся, -єшся сов. в. виректися, -чуся, -чешся, гл. — кого. Отрекаться, отречься, отказываться, отказаться отъ кого. Ой вирікся і отець, виреклася й мати. Рудч. Чп. 180.
Словник української мови Грінченка