Великий тлумачний словник сучасної мови

вирікатися

виріка́тися

-аюся, -аєшся, недок., виректися, -ечуся, -ечешся, док., заст.

1》 діал. Відмовлятися, зрікатися.

2》 тільки недок. Пас. до вирікати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вирікатися — виріка́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. вирікатися — Відмовлятися, зрікатися, відпиратися, відкасуватися, відмагатися, відмахуватися <�відхрещуватися> руками й ногами; (кого) сахатися, цуратися.  Словник синонімів Караванського
  3. вирікатися — ВИРІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́РЕКТИСЯ, ечуся, ечешся, док., заст. 1. діал. Відмовлятися, зрікатися. Міллер .. приневолює своїх молодих помічників вирікатися або щонайменше мовчати про свої переконання (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. вирікатися — ЗРІКА́ТИСЯ чого (відступати від кого-, чого-небудь близького, рідного і т. ін.), ВІДРІКА́ТИСЯ, ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ від чого, ЗВЕРГА́ТИСЯ діал., ВИРІКА́ТИСЯ заст. — Док.: зректи́ся, відректи́ся, відмо́витися, зве́ргнутися, зве́ргтися, ви́ректися.  Словник синонімів української мови
  5. вирікатися — ВИРІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́РЕКТИСЯ, ечуся, ечешся, док., заст. 1. діал. Відмовлятися, зрікатися. [Чирняк:] Я його [сина] вирікся, він собі пішов у світ і нехай робить, що хоче (Фр., ІХ, 1952, 369). 2. тільки недок. Пас. до виріка́ти.  Словник української мови в 11 томах