вирікатися
ВИРІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́РЕКТИСЯ, ечуся, ечешся, док., заст.
1. діал. Відмовлятися, зрікатися.
[Чирняк:] Я його [сина] вирікся, він собі пішов у світ і нехай робить, що хоче (Фр., ІХ, 1952, 369).
2. тільки недок. Пас. до виріка́ти.
Словник української мови (СУМ-11)