виріст

ВИ́РІСТ, росту, ч.

1. Дія за знач. ви́рости 1 і ви́ростити 1.

Хіба ж не треба рук моїх для виросту садів вишневих? (Рильський, І, 1956, 333).

До ви́росту — поки виросте.

До виросту нехай живе у вас дівчина (Сл. Гр.);

На ви́ріст — більший, ніж треба, з розрахунком, що дитина виросте (про одяг, взуття).

Пальто, правда, було трохи завелике, але я не журився — на виріст (Збан., Малин. дзвін, 1958, 156);

І хлопчак починає чеберяти по хатинці незграбними.., пошитими на виріст чоботищами (Стельмах, Хліб.., 1959, 220).

2. Виступ на живому організмові.

Як мешканець водного середовища, рак дихає зябрами — ніжними бахромчастими виростами тіла (Зоол., 1957, 38);

Клітини епідермісу багатьох рослин часто утворюють на своїй поверхні особливі вирости, які називаються волосками. (Практ. з анат. рослин, 1955, 66).

3. діал. Зріст.

На виріст, і на силу, й на личко у батька удавсь (Вовчок, І, 1955, 277).

Значення в інших словниках

1. виріст — ви́ріст іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. виріст — -росту, ч. 1》 Дія за знач. вирости 1) і виростити 1). На виріст — більший, ніж треба, з розрахунком, що дитина виросте (про одяг, взуття). 2》 Виступ па живому організмові. 3》 діал. Зріст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виріст — ВИ́РІСТ, росту, ч. 1. Дія за знач. ви́рости 1 і ви́ростити 1. До виросту нехай живе у вас дівчина (Сл. Гр.); Хіба ж не треба рук моїх для виросту садів вишневих? (М. Рильський). 2. Виступ на живому організмові; наріст.  Словник української мови у 20 томах
4. виріст — див. наріст; стебло  Словник синонімів Вусика
5. виріст — Ви́ріст, -росту м. 1) Выростаніе. до виросту. Пока выростетъ. Як до виросту не запрягаєш лошака, то й буде кінь добрий. Валк. у. До виросту нехай живе у вас дівчина. Волч. у. сукня на виріст. Просторное, длинное платье. 2) Ростъ. МВ. ІІ. 15. На виріст невисокий. Ном. № 8615.  Словник української мови Грінченка