вирішальний

ВИРІША́ЛЬНИЙ, а, е. Найважливіший, головний, який має основне значення.

Роман уперше за п’ятдесят років життя до кінця зрозумів, що в перемозі сьогодні заховане життя, весь його вирішальний зміст (Довж., І, 1958, 345);

В ряді вирішальних галузей науки і техніки наша країна вже міцно займає перше місце в світі (Літ. газ., 25.IV 1961, 1);

// Який визначає дальший хід чого-небудь.

Ішлося до вирішального бою, лаштувалося князівське військо круг Костянтинова (Ле, Наливайко, 1957, 48);

Як добре, що на цей час, коли почалися вирішальні битви за долю світу, він [Андрій] встиг вирости і стати діючою силою в цій боротьбі (Гур., Новели, 1951, 73);

// Від якого залежить остаточне вирішення.

Відбувається перша, мабуть, в історії села сходка, на якій вирішальний голос належить повсталій трудовій масі (Нов., Поезія.., 1956, 86);

Наближалась вирішальна хвилина (Трубл., II, 1955, 258).

Значення в інших словниках

1. вирішальний — (який приводить до завершення) остаточний, останній, рішучий.  Словник синонімів Полюги
2. вирішальний — ВИРІШАЛЬНИЙ – РІШУЧИЙ Вирішальний. Найважливіший, основний; від якого залежить остаточне вирішення: вирішальний бій, вирішальна хвилина, вирішальний голос. Рішучий.  Літературне слововживання
3. вирішальний — [виер'ішал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. вирішальний — -а, -е. Найважливіший, головний, який має основне значення. || Який визначає дальший хід чого-небудь. || Від якого залежить остаточне вирішення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. вирішальний — Визначальний, розв'язальний, схвальний  Словник чужослів Павло Штепа
6. вирішальний — ВИРІША́ЛЬНИЙ, а, е. Найважливіший, головний, який має основне значення. Роман уперше за п'ятдесят років життя до кінця зрозумів, що в перемозі сьогодні заховане життя, весь його вирішальний зміст (О.  Словник української мови у 20 томах
7. Вирішальний — Виріша́льний іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
8. вирішальний — ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙ рідше, НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙ підсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙ розм.  Словник синонімів української мови