вирішальний
ВИРІША́ЛЬНИЙ, а, е.
Найважливіший, головний, який має основне значення.
Роман уперше за п'ятдесят років життя до кінця зрозумів, що в перемозі сьогодні заховане життя, весь його вирішальний зміст (О. Довженко);
У вугільній промисловості вирішального значення набуває науково-технічний прогрес (з наук. літ.);
// Який визначає дальший хід чого-небудь.
Ішлося до вирішального бою, лаштувалося князівське військо круг Костянтинова (Іван Ле);
Як добре, що на цей час, коли почалися вирішальні битви за долю світу, він [Андрій] встиг вирости і стати діючою силою в цій боротьбі (О. Гуреїв);
// Від якого залежить остаточне вирішення.
Наближалась вирішальна хвилина (М. Трублаїні);
– Дякую, але я нікуди не піду звідси в такий вирішальний момент. Я лишаюсь тут (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)