вирікатися

ВИРІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́РЕКТИСЯ, ечуся, ечешся, док., заст.

1. діал. Відмовлятися, зрікатися.

Міллер .. приневолює своїх молодих помічників вирікатися або щонайменше мовчати про свої переконання (О. Кобилянська);

[Чирняк:] Я його [сина] вирікся, він собі пішов у світ і нехай робить, що хоче (І. Франко).

2. тільки недок. Пас. до виріка́ти.

Особливо обурювало Олену те, що високі слова про моральний обов'язок вирікалися людиною, спосіб життя якої годі було назвати моральним (із журн.).

Значення в інших словниках

1. вирікатися — виріка́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. вирікатися — Відмовлятися, зрікатися, відпиратися, відкасуватися, відмагатися, відмахуватися <�відхрещуватися> руками й ногами; (кого) сахатися, цуратися.  Словник синонімів Караванського
3. вирікатися — -аюся, -аєшся, недок., виректися, -ечуся, -ечешся, док., заст. 1》 діал. Відмовлятися, зрікатися. 2》 тільки недок. Пас. до вирікати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вирікатися — ЗРІКА́ТИСЯ чого (відступати від кого-, чого-небудь близького, рідного і т. ін.), ВІДРІКА́ТИСЯ, ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ від чого, ЗВЕРГА́ТИСЯ діал., ВИРІКА́ТИСЯ заст. — Док.: зректи́ся, відректи́ся, відмо́витися, зве́ргнутися, зве́ргтися, ви́ректися.  Словник синонімів української мови
5. вирікатися — ВИРІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́РЕКТИСЯ, ечуся, ечешся, док., заст. 1. діал. Відмовлятися, зрікатися. [Чирняк:] Я його [сина] вирікся, він собі пішов у світ і нехай робить, що хоче (Фр., ІХ, 1952, 369). 2. тільки недок. Пас. до виріка́ти.  Словник української мови в 11 томах