виривання

вирива́ння

I -я, с.

Дія за знач. виривати I.

II -я, с.

Дія за знач. виривати II.

Значення в інших словниках

1. виривання — вирива́ння 1 іменник середнього роду висмикування вирива́ння 2 іменник середнього роду риття  Орфографічний словник української мови
2. виривання — ВИРИВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. вирива́ти¹. Виривання з чужих рук – то є насильство (Г. Хоткевич); Він .. слабак і відразу розколеться, варто показати йому кліщі для виривання нігтів (Валерій Шевчук); У “Руській правді“, зокрема у статтях Ярослава...  Словник української мови у 20 томах
3. виривання — ВИРИВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. вирива́ти¹. Виривання з чужих рук — то є насильство (Хотк., І, 1966, 133). ВИРИВА́ННЯ², я, с. Дія за знач. вирива́ти². Комбайн одночасно виконує такі операції: підрізання кущів, виривання їх із землі, обривання бобів (Ол. та ефір. культ., 1956, 209).  Словник української мови в 11 томах