виривати
вирива́ти
I -аю, -аєш, недок., вирвати, -рву, -рвеш, док., перех.
1》 Рвучи, висмикувати, витягати що-небудь звідкись.
|| З силою відокремлювати частину від цілого.
|| З силою віднімати що-небудь у когось.
2》 перен. З великими зусиллями, труднощами рятувати, визволяти кого-, що-небудь.
|| Силою, погрозами домагатися, одержувати що-небудь від когось.
|| З труднощами знаходити для якої-небудь мети час.
II -аю, -аєш, недок., вирити, -ию, -иєш, док., перех.
1》 Риючи, копаючи, витягати що-небудь звідкись.
2》 Риючи, копаючи, утворювати заглибину, яму.
Великий тлумачний словник сучасної української мови