виривання
ВИРИВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. вирива́ти¹.
Виривання з чужих рук — то є насильство (Хотк., І, 1966, 133).
ВИРИВА́ННЯ², я, с. Дія за знач. вирива́ти².
Комбайн одночасно виконує такі операції: підрізання кущів, виривання їх із землі, обривання бобів (Ол. та ефір. культ., 1956, 209).
Словник української мови (СУМ-11)