виривання

ВИРИВА́ННЯ¹, я, с.

Дія за знач. вирива́ти¹.

Виривання з чужих рук – то є насильство (Г. Хоткевич);

Він .. слабак і відразу розколеться, варто показати йому кліщі для виривання нігтів (Валерій Шевчук);

У “Руській правді“, зокрема у статтях Ярослава, було описано покарання за вбивство, побиття до крові чи синців, за вчинене каліцтво, виривання бороди й вусів, їзду на чужому коні, псування майна, переховування чужого холопа тощо (з наук. літ.).

ВИРИВА́ННЯ², я, с.

Дія за знач. вирива́ти².

Комбайн одночасно виконує такі операції: підрізання кущів, виривання їх із землі, обривання бобів (з наук. літ.);

При механізованому вириванні шурфів останній шар ґрунту над газопроводом товщиною не менше 300 мм повинен вилучатися вручну (із журн.).

Значення в інших словниках

1. виривання — вирива́ння 1 іменник середнього роду висмикування вирива́ння 2 іменник середнього роду риття  Орфографічний словник української мови
2. виривання — I -я, с. Дія за знач. виривати I. II -я, с. Дія за знач. виривати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виривання — ВИРИВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. вирива́ти¹. Виривання з чужих рук — то є насильство (Хотк., І, 1966, 133). ВИРИВА́ННЯ², я, с. Дія за знач. вирива́ти². Комбайн одночасно виконує такі операції: підрізання кущів, виривання їх із землі, обривання бобів (Ол. та ефір. культ., 1956, 209).  Словник української мови в 11 томах