Значення в інших словниках
-
вирубувати —
виру́бувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
вирубувати —
-ую, -уєш і вирубати, -аю, -аєш, недок., вирубати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Рубаючи, звалювати з кореня все на якій-небудь ділянці (кущі, дерева і т. ін.). || Зрубувати, обравши серед інших за якими-небудь ознаками.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вирубувати —
ВИРУ́БУВАТИ, ую, уєш, рідко ВИРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РУБАТИ, аю, аєш, док. 1. що. Рубаючи, звалювати з кореня все на якій-небудь ділянці (кущі, дерева, ліс і т. ін.).
Словник української мови у 20 томах
-
вирубувати —
див. нищити; рубати
Словник синонімів Вусика
-
вирубувати —
ВИДО́ВБУВАТИ (довбаючи, робити заглибину, отвір у чому-небудь), ВИРУ́БУВАТИ, ВИСІКА́ТИ, ВИЖОЛО́БЛЮВАТИ. — Док.: ви́довбати, ви́рубати, ви́сікти, ви́жолобити.
Словник синонімів української мови
-
вирубувати —
ВИРУ́БУВАТИ, ую, уєш і ВИРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РУБАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Рубаючи, звалювати з кореня все на якій-небудь ділянці (кущі, дерева, ліс і т. ін.).
Словник української мови в 11 томах