виріб
Ви́ріб, -робу
м.
1) Издѣліе. Желех.
2) Свободное отъ работы время. Употр. въ выраженіи: виробу нема. Постоянная работа, нѣтъ свободнаго времени. Мнж. 165. Німці гарно платять наймитам, за те нема у них і виробу. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка