вистрелювати

Вистрелювати, -люю, -єш

сов. в. вистрелити, -лю, -лиш, гл. Выстрѣливать, выстрѣлить. Той стрілець вистрелив, убив вовка. Рудч. Ск. І. 72.

Значення в інших словниках

1. вистрелювати — вистре́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вистрелювати — див. вистрілювати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вистрелювати — ВИСТРЕ́ЛЮВАТИ див. вистрі́лювати¹.  Словник української мови у 20 томах
4. вистрелювати — ВИСТРЕ́ЛЮВАТИ див. вистрі́лювати¹.  Словник української мови в 11 томах