вистреляти

Ви́стреляти, -ляю, -єш

гл. Перестрѣлять. Вистреляймо їх, вражих синів. ЗОЮР. I. 243.

Значення в інших словниках

1. вистреляти — ви́стреляти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. вистреляти — див. вистрілювати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вистреляти — ВИ́СТРЕЛЯТИ див. вистрі́лювати².  Словник української мови у 20 томах
4. вистреляти — ВИ́СТРЕЛЯТИ див. вистрі́лювати².  Словник української мови в 11 томах