вичинити

Ви́чинити, -ню, -ниш

гл. Вычинить.

Значення в інших словниках

1. вичинити — ви́чинити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вичинити — див. вичинювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вичинити — ВИ́ЧИНИТИ див. вичи́нювати.  Словник української мови у 20 томах
4. вичинити — ВИЧИ́НЮВАТИ (піддаючи сиру шкуру спеціальній обробці, робити її придатною для використання), ВИЧИНЯ́ТИ, ЧИНИ́ТИ, ВИПРАВЛЯ́ТИ, ДУБИ́ТИ рідше. — Док.: ви́чинити, ви́правити, ви́дубити.  Словник синонімів української мови
5. вичинити — ВИ́ЧИНИТИ див. вичи́нювати.  Словник української мови в 11 томах