Значення в інших словниках
-
вичинити —
ви́чинити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
вичинити —
ВИ́ЧИНИТИ див. вичи́нювати.
Словник української мови у 20 томах
-
вичинити —
ВИЧИ́НЮВАТИ (піддаючи сиру шкуру спеціальній обробці, робити її придатною для використання), ВИЧИНЯ́ТИ, ЧИНИ́ТИ, ВИПРАВЛЯ́ТИ, ДУБИ́ТИ рідше. — Док.: ви́чинити, ви́правити, ви́дубити.
Словник синонімів української мови
-
вичинити —
ВИ́ЧИНИТИ див. вичи́нювати.
Словник української мови в 11 томах
-
вичинити —
Ви́чинити, -ню, -ниш гл. Вычинить.
Словник української мови Грінченка