Великий тлумачний словник сучасної мови

вичинити

ви́чинити

див. вичинювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вичинити — ви́чинити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вичинити — ВИ́ЧИНИТИ див. вичи́нювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. вичинити — ВИЧИ́НЮВАТИ (піддаючи сиру шкуру спеціальній обробці, робити її придатною для використання), ВИЧИНЯ́ТИ, ЧИНИ́ТИ, ВИПРАВЛЯ́ТИ, ДУБИ́ТИ рідше. — Док.: ви́чинити, ви́правити, ви́дубити.  Словник синонімів української мови
  4. вичинити — ВИ́ЧИНИТИ див. вичи́нювати.  Словник української мови в 11 томах
  5. вичинити — Ви́чинити, -ню, -ниш гл. Вычинить.  Словник української мови Грінченка