владикувати
Владикува́ти, -ку́ю, -єш
гл.
1) Владычествовать. Ворожий дух між Руссю і ляхами, лукавий дар гнилої Візантиї, владикував над ницими умами. К. МБ. ІІ. 122. Бо Господь наш владикує над всіма богами. К. Псал.
2) Архіерействовать.
Словник української мови Грінченка