вовкодухий —
-а, -е, зах. Злий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вовкодухий —
ВОВКОДУ́ХИЙ, а, е, розм., рідко. Лютий, злий (про людину). Двоє чи троє, почувши, що отаман вовкодухий, не ризикнули заходити. Вирішили чекати слушнішого моменту (Ю. Мушкетик).
Словник української мови у 20 томах