вовкодухий

вовкоду́хий

-а, -е, зах.

Злий.

Значення в інших словниках

1. вовкодухий — ВОВКОДУ́ХИЙ, а, е, розм., рідко. Лютий, злий (про людину). Двоє чи троє, почувши, що отаман вовкодухий, не ризикнули заходити. Вирішили чекати слушнішого моменту (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
2. вовкодухий — див. злий  Словник синонімів Вусика
3. вовкодухий — Вовкодухий, -а, -е Злой. Волын. г. Слов. Д. Эварн.  Словник української мови Грінченка