Значення в інших словниках
-
вовкодух —
вовкоду́х іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
вовкодух —
ВОВКОДУ́Х, а, ч., розм., рідко. Про злу людину. Панi йому раз по раз: – Добре! Добре! Усе добре!.. – Гляди в мене, – не розледащій між моїми вовкодухами (Марко Вовчок); Тут із палацу випливає покоївка (відьма й вовкодух), бридко тримаючи пальцями собачу попону (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
-
вовкодух —
див. злий
Словник синонімів Вусика
-
вовкодух —
ВОВКОДУ́Х, а, ч., розм., рідко. Про злу людину. — Гляди в мене, — не розледащій між моїми вовкодухами (Вовчок, I, 1955, 131).
Словник української мови в 11 томах
-
вовкодух —
Вовкодух, -ха м. Злой человѣкъ. Гляди в мене, — не розледащій між моїми вовкодухами. МВ. О. 1864. ІІІ. 64).
Словник української мови Грінченка