вовкодух

ВОВКОДУ́Х, а, ч., розм., рідко. Про злу людину.

— Гляди в мене, — не розледащій між моїми вовкодухами (Вовчок, I, 1955, 131).

Значення в інших словниках

1. вовкодух — вовкоду́х іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. вовкодух — -а, ч., розм., рідко. Про злу людину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вовкодух — ВОВКОДУ́Х, а, ч., розм., рідко. Про злу людину. Панi йому раз по раз: – Добре! Добре! Усе добре!.. – Гляди в мене, – не розледащій між моїми вовкодухами (Марко Вовчок); Тут із палацу випливає покоївка (відьма й вовкодух), бридко тримаючи пальцями собачу попону (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
4. вовкодух — див. злий  Словник синонімів Вусика
5. вовкодух — Вовкодух, -ха м. Злой человѣкъ. Гляди в мене, — не розледащій між моїми вовкодухами. МВ. О. 1864. ІІІ. 64).  Словник української мови Грінченка