водяник
Водяник, -ка
м.
1) Сосудъ для воды. ум. водянчик. Онде у водянчику вода. Кв. І. 240.
2) Водяной (бѣсъ). Левч. 37.3) = водник. Вх. Лем. 400.
Словник української мови ГрінченкаВодяник, -ка
м.
1) Сосудъ для воды. ум. водянчик. Онде у водянчику вода. Кв. І. 240.
2) Водяной (бѣсъ). Левч. 37.3) = водник. Вх. Лем. 400.
Словник української мови Грінченка