воживо

Воживо, -ва

с. Проводь, проведеніе куда либо (человѣка). За воживо ж поміркувать у грека Фоки зговорились. Мкр. Г. 32.

Значення в інших словниках

1. воживо — -а, с., діал. Проведення кудись людини.  Великий тлумачний словник сучасної мови