воживо во́живо -а, с., діал. Проведення кудись людини. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках воживо — Воживо, -ва с. Проводь, проведеніе куда либо (человѣка). За воживо ж поміркувать у грека Фоки зговорились. Мкр. Г. 32. Словник української мови Грінченка