Словник української мови Грінченка

возичок

Возичок, -чка

м. ум. отъ віз.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. возичок — во́зичок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. возичок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до возик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. возичок — ВО́ЗИЧОК, чка, ч. Зменш. до во́зик. Не мав добрий чоловік Та із чого жити, Мусив собі возика купити: А возичок скрипу-рипу, А воличок лапу-лапу, А котичок няв-няв-няв (Олена Пчілка); * Образно. Україна нагору тягне возичок надій (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  4. возичок — ВО́ЗИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до во́зик.  Словник української мови в 11 томах