возичок —
во́зичок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
возичок —
-чка, ч. Зменш.-пестл. до возик.
Великий тлумачний словник сучасної мови
возичок —
ВО́ЗИЧОК, чка, ч. Зменш. до во́зик. Не мав добрий чоловік Та із чого жити, Мусив собі возика купити: А возичок скрипу-рипу, А воличок лапу-лапу, А котичок няв-няв-няв (Олена Пчілка); * Образно. Україна нагору тягне возичок надій (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
возичок —
Возичок, -чка м. ум. отъ віз.
Словник української мови Грінченка