возище

ВОЗИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до віз¹ 1.

Заскрипів старий возище (Фр., XII, 1953, 202).

Значення в інших словниках

1. возище — вози́ще іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. возище — -а, ч. Збільш. до віз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. возище — ВОЗИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до віз 1. Заскрипів старий возище (І. Франко); Вулицею повільно котився возище (із журн.).  Словник української мови у 20 томах