возище

ВОЗИ́ЩЕ, а, ч.

Збільш. до віз 1.

Заскрипів старий возище (І. Франко);

Вулицею повільно котився возище (із журн.).

Значення в інших словниках

1. возище — вози́ще іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. возище — -а, ч. Збільш. до віз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. возище — ВОЗИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до віз¹ 1. Заскрипів старий возище (Фр., XII, 1953, 202).  Словник української мови в 11 томах