1. Словник української мови у 20 томах

возище

ВОЗИ́ЩЕ, а, ч.

Збільш. до віз 1.

Заскрипів старий возище (І. Франко);

Вулицею повільно котився возище (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. возище — вози́ще іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. возище — -а, ч. Збільш. до віз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. возище — ВОЗИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до віз¹ 1. Заскрипів старий возище (Фр., XII, 1953, 202). Словник української мови в 11 томах