возище
ВОЗИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до віз¹ 1.
Заскрипів старий возище (Фр., XII, 1953, 202).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- возище — вози́ще іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- возище — -а, ч. Збільш. до віз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- возище — ВОЗИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до віз 1. Заскрипів старий возище (І. Франко); Вулицею повільно котився возище (із журн.). Словник української мови у 20 томах