возище

вози́ще

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. возище — -а, ч. Збільш. до віз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. возище — ВОЗИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до віз 1. Заскрипів старий возище (І. Франко); Вулицею повільно котився возище (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. возище — ВОЗИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до віз¹ 1. Заскрипів старий возище (Фр., XII, 1953, 202). Словник української мови в 11 томах