воловик
Воловик, -ка
м. Воловій пастухъ. Ну, гукнув пан воловикові, тепер запрягай пару волів. Грин. II. 232.
Словник української мови ГрінченкаВоловик, -ка
м. Воловій пастухъ. Ну, гукнув пан воловикові, тепер запрягай пару волів. Грин. II. 232.
Словник української мови Грінченка