воркотливий

Воркотливий, -а, -е

Ворчливый. Третій клопіт — милий воркотливий. Грин. III; 304.

Значення в інших словниках

1. воркотливий — воркотли́вий прикметник воркітливий рідко  Орфографічний словник української мови
2. воркотливий — див. воркітливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. воркотливий — ВОРКОТЛИ́ВИЙ див. воркітли́вий.  Словник української мови у 20 томах
4. воркотливий — БУРКОТЛИ́ВИЙ (про людину — який бурчанням виражає своє незадоволення; про голос — який свідчить про незадоволення), БУРКІТЛИ́ВИЙ рідше, ВОРКІТЛИ́ВИЙ (ВОРКОТЛИ́ВИЙ рідко).  Словник синонімів української мови
5. воркотливий — ВОРКОТЛИ́ВИЙ див. воркітли́вий.  Словник української мови в 11 томах