вояк
Вояк, -ка, вояка, -ки
м. Воинъ. Так наші славнії вояки там мовчки проливали кров. Котл. Ен. V. 52. Якого тобі ще треба? Чим не вояк? Стор. II. 217. А міщане ходять, все раду радять, що тому вояці за дари дати. н. п. ум. вояченько.
Словник української мови Грінченка