вояк
ВОЯ́К, а́, ч.
1. Той, хто воює, б'ється з ворогом; боєць, воїн.
Іванко вояк хоробрий, не злякається, якщо в дорозі мечем доведеться з лихими людьми розмовляти (А. Хижняк);
– Він вояк добрий був – і шаблею, і ратищем, і мушкетом, і луком – усім володів!.. (Ю. Логвин).
2. Рядовий військовослужбовець в армії; солдат.
Вояк, поставлений на варті, був простий селянин, новобранець (І. Франко);
Цьогоріч українська армія отримає менше вояків, ніж торік (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)