вуглярка —
вугля́рка 1 іменник жіночого роду, істота про жінку вугля́рка 2 іменник жіночого роду місце, де випалюють вугілля
Орфографічний словник української мови
вуглярка —
-и, ж. 1》 Жін. до вугляр. 2》 Місце, де випалюють деревне вугілля.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вуглярка —
ВУГЛЯ́РКА, и, ж., заст. 1. Жін. до вугля́р. Дванадцять років вона пропрацювала вугляркою на шахті (із журн.). 2. Місце, де випалюють деревне вугілля. Те вугля він сам випалював за хатами в ямі, що й досі називається вугляркою (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
вуглярка —
ВУГЛЯ́РКА, и, ж. 1. Жін. до вугля́р. 2. Місце, де випалюють деревне вугілля. Те вугля він сам випалював за хатами в ямі, що й досі називається вугляркою (Фр., IV, 1950, 187).
Словник української мови в 11 томах