вуглярка
ВУГЛЯ́РКА, и, ж., заст.
1. Жін. до вугля́р.
Дванадцять років вона пропрацювала вугляркою на шахті (із журн.).
2. Місце, де випалюють деревне вугілля.
Те вугля він сам випалював за хатами в ямі, що й досі називається вугляркою (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)