1. Словник української мови у 20 томах

вуглярка

ВУГЛЯ́РКА, и, ж., заст.

1. Жін. до вугля́р.

Дванадцять років вона пропрацювала вугляркою на шахті (із журн.).

2. Місце, де випалюють деревне вугілля.

Те вугля він сам випалював за хатами в ямі, що й досі називається вугляркою (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуглярка — вугля́рка 1 іменник жіночого роду, істота про жінку вугля́рка 2 іменник жіночого роду місце, де випалюють вугілля Орфографічний словник української мови
  2. вуглярка — -и, ж. 1》 Жін. до вугляр. 2》 Місце, де випалюють деревне вугілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вуглярка — ВУГЛЯ́РКА, и, ж. 1. Жін. до вугля́р. 2. Місце, де випалюють деревне вугілля. Те вугля він сам випалював за хатами в ямі, що й досі називається вугляркою (Фр., IV, 1950, 187). Словник української мови в 11 томах
  4. вуглярка — Вуглярка, -ки ж. 1) Жена угольщика. Желех. 2) Мѣсто выжиганія угля. Словник української мови Грінченка