1. Словник української мови в 11 томах

вуглярка

ВУГЛЯ́РКА, и, ж.

1. Жін. до вугля́р.

2. Місце, де випалюють деревне вугілля.

Те вугля він сам випалював за хатами в ямі, що й досі називається вугляркою (Фр., IV, 1950, 187).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуглярка — вугля́рка 1 іменник жіночого роду, істота про жінку вугля́рка 2 іменник жіночого роду місце, де випалюють вугілля Орфографічний словник української мови
  2. вуглярка — -и, ж. 1》 Жін. до вугляр. 2》 Місце, де випалюють деревне вугілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вуглярка — ВУГЛЯ́РКА, и, ж., заст. 1. Жін. до вугля́р. Дванадцять років вона пропрацювала вугляркою на шахті (із журн.). 2. Місце, де випалюють деревне вугілля. Те вугля він сам випалював за хатами в ямі, що й досі називається вугляркою (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. вуглярка — Вуглярка, -ки ж. 1) Жена угольщика. Желех. 2) Мѣсто выжиганія угля. Словник української мови Грінченка