1. Орфографічний словник української мови

вуглярка

вугля́рка 1

іменник жіночого роду, істота

про жінку

вугля́рка 2

іменник жіночого роду

місце, де випалюють вугілля

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуглярка — -и, ж. 1》 Жін. до вугляр. 2》 Місце, де випалюють деревне вугілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вуглярка — ВУГЛЯ́РКА, и, ж., заст. 1. Жін. до вугля́р. Дванадцять років вона пропрацювала вугляркою на шахті (із журн.). 2. Місце, де випалюють деревне вугілля. Те вугля він сам випалював за хатами в ямі, що й досі називається вугляркою (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. вуглярка — ВУГЛЯ́РКА, и, ж. 1. Жін. до вугля́р. 2. Місце, де випалюють деревне вугілля. Те вугля він сам випалював за хатами в ямі, що й досі називається вугляркою (Фр., IV, 1950, 187). Словник української мови в 11 томах
  4. вуглярка — Вуглярка, -ки ж. 1) Жена угольщика. Желех. 2) Мѣсто выжиганія угля. Словник української мови Грінченка