Значення в інших словниках
-
вугляр —
вугля́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
вугляр —
-а, ч. 1》 Людина, що випалює деревне вугілля. 2》 Те саме, що шахтар.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вугляр —
ВУГЛЯ́Р, а́, ч. 1. заст. Людина, яка випалює деревне вугілля. Лісоруби та вуглярі, солевари й мисливці, сірома й люди багатші .. поспішали на Січ (О. Ільченко); Тут на полянці була хижа вугляра, котрий палив з дерева вугіль (А.
Словник української мови у 20 томах
-
вугляр —
ШАХТА́Р (той, хто працює в шахті), ГІРНИ́К, ВУГЛЯ́Р, ВУГЛЕКО́П заст. (робітник вугільної шахти). Де з чорним золотом і крейдою вагони, веселі шахтарі на зміну швидко йдуть (В. Сосюра); Я іду по вулиці Шахтарській — Навкруги знайомі, земляки:..
Словник синонімів української мови
-
вугляр —
Вугля́р, -ра́, -ре́ві, -ре́м, -ре! -лярі́, -рі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
вугляр —
ВУГЛЯ́Р, а́, ч. 1. Людина, що випалює деревне вугілля. А тут на полянці була хижа вугляра, котрий палив з дерева вугіль (Калин, Закарп. казки, 1955, 125); Лісоруби та вуглярі, солевари й мисливці, сірома й люди багатші.. поспішали на Січ (Ільч., Козацьк.
Словник української мови в 11 томах