Словник української мови Грінченка

вугор

Вугор, -гра

м. Угорь, прыщъ.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. вугор — вуго́р 1 іменник чоловічого роду, істота риба вуго́р 2 іменник чоловічого роду прищ  Орфографічний словник української мови
  2. вугор — I -гра, ч. Риба зі змієподібним тілом. II -гра, ч. (мн. вугри, -ів). Невеличкий горбочок на шкірі (найчастіше на обличчі), що виникає внаслідок закупорювання сальної залози.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вугор — ВУГО́Р¹, гра́, ч. Хижа риба родини вугрових зі змієподібним тілом. Щуки, коропи, чабаки, секрети (судаки), окуні, лини, стерляді, карасі, вугрі й інша, дрібніша, риба, всі змішалися в одну рухливу купу (А.  Словник української мови у 20 томах
  4. вугор — ПРИЩ (невеликий запалений горбочок на шкірі, іноді з гноєм), ВУГО́Р, ПІСТРЯ́К діал. З початком весни він вкривається прищами і ластовинням (Ю. Андрухович); Сіре вилицювате обличчя з ямками від недавніх вугрів перекосилося від страху (М.  Словник синонімів української мови
  5. вугор — ВУГО́Р¹, гра́, ч. Риба зі змієподібним тілом. До нелускатих риб належать сом, вугор, мінога (Технол. пригот. їжі, 1957, 38); Та ось витягли [рибалки] величезного, довшого за людину, морського вугра (Сміл., Сад, 1952, 281). ВУГО́Р², гра́...  Словник української мови в 11 томах