вугор

ВУГО́Р¹, гра́, ч. Риба зі змієподібним тілом.

До нелускатих риб належать сом, вугор, мінога (Технол. пригот. їжі, 1957, 38);

Та ось витягли [рибалки] величезного, довшого за людину, морського вугра (Сміл., Сад, 1952, 281).

ВУГО́Р², гра́, ч. Невеличкий горбочок на шкірі (найчастіше на обличчі), що виникає внаслідок закупорення сальної залози.

Сіре вилицювате обличчя з ямками від недавніх вугрів перекосилося від страху (Руд., Вітер.., 1958, 359).

Значення в інших словниках

1. вугор — вуго́р 1 іменник чоловічого роду, істота риба вуго́р 2 іменник чоловічого роду прищ  Орфографічний словник української мови
2. вугор — I -гра, ч. Риба зі змієподібним тілом. II -гра, ч. (мн. вугри, -ів). Невеличкий горбочок на шкірі (найчастіше на обличчі), що виникає внаслідок закупорювання сальної залози.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вугор — ВУГО́Р¹, гра́, ч. Хижа риба родини вугрових зі змієподібним тілом. Щуки, коропи, чабаки, секрети (судаки), окуні, лини, стерляді, карасі, вугрі й інша, дрібніша, риба, всі змішалися в одну рухливу купу (А.  Словник української мови у 20 томах
4. вугор — ПРИЩ (невеликий запалений горбочок на шкірі, іноді з гноєм), ВУГО́Р, ПІСТРЯ́К діал. З початком весни він вкривається прищами і ластовинням (Ю. Андрухович); Сіре вилицювате обличчя з ямками від недавніх вугрів перекосилося від страху (М.  Словник синонімів української мови
5. вугор — Вугор, -гра м. Угорь, прыщъ.  Словник української мови Грінченка