вуграстий
ВУГРА́СТИЙ, а, е. Покритий вуграми ( див. вуго́р²).
Офіцер жував сухі губи, морщив вуграсте чоло (Збан., Ліс. красуня, 1955, 50);
// Який має обличчя, покрите вуграми.
Таубенфельд віддавав накази молодому вуграстому єфрейтору (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 171).
Словник української мови (СУМ-11)