вуграстий

ВУГРА́СТИЙ, а, е.

Покритий вуграми (див. вуго́р²).

Офіцер жував сухі губи, морщив вуграсте чоло (Ю. Збанацький);

Санітар, витягнувши вуграсту шию, гнався по коридорі [коридору] (Є. Пашковський);

// Який має обличчя, покрите вуграми.

Сергій отямився .. Йому раптом зробилось невимовно соромно за свій учинок. Адже ж він, мов той вуграстий школяр, стежив зі схованки за дівчиною (І. Білик);

Таубенфельд віддавав накази молодому вуграстому єфрейтору (Ю. Бедзик).

Значення в інших словниках

1. вуграстий — вугра́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вуграстий — -а, -е. Покритий вуграми (див. вугор II). || Який має обличчя, покрите вуграми.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вуграстий — ВУГРА́СТИЙ, а, е. Покритий вуграми ( див. вуго́р²). Офіцер жував сухі губи, морщив вуграсте чоло (Збан., Ліс. красуня, 1955, 50); // Який має обличчя, покрите вуграми. Таубенфельд віддавав накази молодому вуграстому єфрейтору (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 171).  Словник української мови в 11 томах